Фото з відкритих джерел

Наприкінці минулого тижня голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін був з візитом у США, де головною темою його тривалих дводенних переговорів з американським президентом Дональдом Трампом стало торговельне співробітництво, оскільки більше половини торгового дефіциту Америки припадає на частку Китаю.

Лідери цих двох найбільших держав домовилися створити чотири ефективних механізми співпраці між двома найбільшими економіками світу, постійно підтримуючи контакти в таких ключових сферах: 1) безпеки; 2) економіки; 3) міжнародного права і 4) гуманітарній сфері. Також у найближчі три місяці провідні фахівці цих двох країн за дорученням Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна повинні розробити консолідовану позицію з найбільш гострих економічних питань, зокрема торгівлі та валютного ринку.

Новини за темою: "Убити" Кіма: США і Китай мають намір вирішити північнокорейську проблему

У зв'язку з цим важливо нагадати, що не так давно Трамп обіцяв своїм виборцям ввести мита на китайські товари в розмірі 45%. Більш того, в кінці березня поточного року американський президент підписав два укази, якими ініціював вивчення торгового дефіциту і ввів санкції за нечесні прийоми у зовнішній торгівлі. Іншими словами, Дональд Трамп прагне домовитися про такому підході, який зменшував би тертя в тих економічних галузях, де воно присутнє, і розширював би співробітництво в тих сферах, де воно надійно існує.

Судячи з усього, цього вдалося домогтися двом лідерам за підсумками переговорів у Флориді. І ця зустріч дала значний позитивний результат для обох країн. Наприклад, як зазначають експерти, тепер КНР може дозволити іноземному капіталу створювати фінансові установи з мажоритарною часткою, тобто володіти контрольним пакетом акцій у фінкомпаніях. Також на стадії завершення знаходиться робота з підготовки двосторонньої інвестиційної угоди між Китаєм і США.

Безумовно, Трамп обирався на пост президента США з досить конкретним порядком денним, де одним з основних напрямків діяльності має бути торгова угода з Китаєм. У свою чергу іноземні інвестори за минулий 2016 рік вивели з китайської економіки майже 1 трлн дол. США, що створило напруженість у всій фінансовій системі КНР.

Тому досі періодично виникають спекуляції щодо стійкості національних валют США і Китаю, а також їх банківських систем. Працюючи на випередження, лідери цих двох держав і закладають сьогодні фундамент для подальших ефективних та продуктивних рішень, що відповідає викликам сучасного світу та спрощенню взаємних інвестицій. І найголовніше, що сьогодні експортує Америка, - це долар, значить, будуть нові домовленості про доступ американського капіталу на китайський ринок. Звичайно, якісь поступки будуть, а в чомусь збережеться жорстка позиція. Але все ж ці проблеми обговорюються та знаходяться шляхи їх вирішення.

Новини за темою: Жодного порядного олігарха я не бачив

А що ж у цій геополітичній обстановці і при сформованій кон'юнктурі на світових ринках чекає економіку Україну? Що збирається робити наша влада? Поки, на жаль, мовчать, не оголошують план дій. Хоча ще 17 січня 2017 року в швейцарському Давосі пройшли переговори між президентом України Петром Порошенком і Сі Цзіньпіном. Тоді наш президент підкреслив: "Ми зацікавлені в розширенні політичного й економічного співробітництва між Україною та Китаєм".

Ну, це і зрозуміло. Нам давно пора, враховуючи важкі економічні умови, виходити на стабільний тренд зростання українських ринків, домагаючись підйому ВВП країни. Орієнтуватися на якісні економіки і суб'єкти цивілізованих ринків, а не на "схематози" місцевих олігархів. У цьому відношенні дуже позитивним може бути плідна співпраця зі стратегічним інвестором з КНР - найбільшою китайською товарною біржею "Bohai commodity exchange", яка 30 листопада минулого року виграла аукціон з купівлі 99,9% акцій "Українського банку реконструкції і розвитку", що раніше належали Міністерству фінансів України.

І ось минулого тижня ці інвестори знову були в Києві. У порядку дводенного візиту в Україну була ділова зустріч 6 квітня з головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимуром Хромаєвим. З ним китайські інвестори обговорили цілу низку стратегічних питань, зокрема міжурядові особливості, що можуть мати істотне значення для держрегулятора КНР у зв'язку з купівлею китайською компанією в Україні фондової біржі; найближчі перспективи прийняття проекту Закону України "Про організований ринок та деривативи"; підписання меморандуму про співпрацю щодо організації в Україні міжнародного ринку деривативів і початку навчання сертифікованих фахівців для цього термінового ринку.

Того ж дня китайська делегація зустрілася з виконуючим обов'язки директора департаменту консолідованого продажу активів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Тарасом Єлейком. Виходячи з того, що попереду - перерозподіл активів великого бізнесу через Фонд гарантування вкладів, китайські колеги запропонували поділитися своїм досвідом роботи в цій сфері діяльності, а найголовніше – використанням способів впровадження сек'юритизації активів неплатоспроможних банків із залученням на український ринок великого азіатського інвестиційного капіталу.

Новини за темою: Олігархам вже нема чого дерибанити в держбюджеті

Адже за даними ФГВФО, за 2016 рік Фонд гарантування вкладів продав активів всього на 3,2 млрд гривень, у тому числі прав вимоги за кредитами — на 1,5 млрд гривень. І це при загальному обсязі активів у Фонді на понад 400 млрд гривень! Тому незабаром у Верховну Ради буде внесено законопроект, який зробить всі судові виверти олігархів поза законом. Кредити і застави за ними надійдуть у розпорядження Фонду гарантування вкладів, а той передасть їх на реалізацію "дочок" в Україні американських колекторських компаній Debtx та First Financial Network.

Ось і в Україні перетнулися комерційні інтереси КНР і США. Тільки б ми не стимулювали входження на український ринок не інвестицій, а "гарячих" спекулятивних грошей, які швидко приходять, також швидко і йдуть. Тому сьогодні нам в Україні потрібні стратегічні інвестори з довгими грошима. І нам треба дуже уважно стежити за розвитком американсько-китайських відносин.

Олександр ГОНЧАРОВ,

керівник сайту http://privatization.in.ua/,

директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.