Фото з відкритих джерел

Владимир Рафеенко. Долгота дней. – Х.: Фабула, 2017

Фото з відкритих джерел
Навіть у рідних донецьких краях автор цього роману завжди був відомий лише у вузькому колі шанувальників суто російської словесності. Та він, здавалося б, і не вимагав більшого, публікуючись в малотиражних журналах і випускаючи книжки віршів і прози в маловідомих видавництвах. Після того були дві "Російські премії", короткий успіх на московських кухнях – і черговий реверс долі, схожий на реверанс жорсткого рефері. Новий роман донецького автора, який мешкає нині в Києві – про "умовне місто Z на сході України", з якого його герой втік було в столицю, оскільки надто тісним і жорстоким виявився "рускій мір", який окупував його рідні краї. По суті, це хроніка подій, зав'язана на історії чергового бідаки-фотографа, який, не вірячи в долю, довго придивлявся до шабашу диких гастролерів на чолі з російськими "відпускниками", аж поки страшна трагедія увірвалася в його особисте життя. Кохання, смерть, втеча від долі, яку, як відомо, конем не об’їдеш.

Новини за темою: Чоловіки для жінок: Топ-5 книг до 8 Березня

Тож, навіть виїхавши в столичні далі, як, власне, й автор роману, наш герой змушений повернутися. Гіркі подробиці злиденного побуту в рідному місті, яке тепер не "может спать спокойно", мішаються з реалізацією творчого завдання, яке він вирішив звично поставити перед собою, щоб не помічати повсюдну окупаційну "довготу днів". З іншого боку, як вважає сам автор, його книжка виходить далеко за межі військової тематики. "Тому що це, перш за все,- роман загалом про Україну, - пише він. - Про національні та культурні виклики сучасності. Про жагу до життя і невідворотність смерті. Про щастя бути людиною".

Ерін Морґенштерн. Нічний цирк. – Х.: Віват, 2017

Фото з відкритих джерел
Це незвичайна історія про поєдинок двох юних магів – дебютний роман американської письменниці, перекладений двадцятьма мовами, що в результаті став світовим бестселером. До речі, маги, як і належить в цю весняну пору – закохані одне в одного, але Селію і Марка з дитинства вчили могутні вчителі, які не знали поразки. І тому в поєдинку має вижити лише один. Адже насправді цей цирк, що приїжджає без афіш і відкривається вночі – арена для протистояння волі та уяви.

І всі химерні герої цієї містичної історії — ексцентричний власник цирку, невловима дівчина-змія, загадкова віщунка і рудоволосі близнюки, які народилися за лаштунками — лише інструмент магії у фантастичному потоці заклять та чарів. Чи зможе кохання – почуття, через яке блимає світло в кімнаті юних суперників – побороти одвічні чари зла? Чи перемогу в черговий раз здобуде невидимий ляльковод цієї страшної, але страшенно цікавої історії? Тим більше, що від результату дуелі, як завжди, залежить не тільки успіх героїв, але й долі глядачів у магічному нічному цирку.

Наталія Гурницька. Мелодія кави в тональності сподівання. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2017

Фото з відкритих джерел
Перший роман цієї авторки свого часу став неабиякою подією в сучасній українській літературі, вразивши, крім історії палкого кохання, ще й досконало вивченим, вивіреним і викладеним історичним минулим її рідного Львова. Цього разу – продовження історії життя головної героїні Анни, хоча, після смерті коханого чоловіка, старшого за віком польського красеня-шляхтича, це було скоріше виживання. Згадане кохання обернулося справжньою драмою, і не лише через страшну трагедію. Звісно, становище Анни "в тональності сподівання" зараз краще, аніж за часів, коли вона була коханкою Адама, одруженого чоловіка. Ніхто тепер не дорікне, що вона негідна товариства добропорядних жінок Львова чи що соромить власну родину. Але навіть опинившись після скромного помешкання на Краківській у великому панському будинку з анфіладами кімнат і ставши опікункою дітей покійного, нещасна дівчина майже не помічає цього "багатства".

Новини за темою: Питання життя і смерті: Топ-5 сучасних книжок про те, що не може не хвилювати

Будучи вагітна їхньою з Адамом дитиною, вона змушена коритися правилам "доброго товариства", згідно з якими жінки в останні місяці вагітності, та ще й в жалобі, повинні сидіти вдома. "Далі костелу, цвинтаря і помешкання Терези взагалі нічого носа потикати, - сумує дівчина. - Навіть на звичайну прогулянку по Верхніх Валах чи по вулиці Карла Людвіга нижчій або ж вищій не вийдеш. Порядні жінки суворо осудять і про майбутні візити в пристойне товариство чи на карнавальні забави можна забути надовго, якщо взагалі не назавжди", Що ж до самого роману, то забути про нього вдасться ще не скоро – описані в ньому львівські звичаї, родинні стосунки, а також відновлена в оповіді топонімічна архаїка стародавнього міста довго не відпускатимуть читача своєї щирою любов’ю до екзотичного Львова

 Богдан Коломійчук. Візит доктора Фройда. – Х.: Фоліо, 2017

Фото з відкритих джерел
Ця історія мало не розпочалася смертельним випадком на одній із львівських вулиць, герой майже опинився під колесами візника. Нічні кошмари, нудна праця в конторі, заздрість до більш успішних колег та їх коханок з боку тихого провінціала, який потрапив до гамірної столиці, стають причиною неврозу. Звісно, вирвавшись з лабетів смерті, він потрапляє до рук досвідченого психіатра, того самого уславленого доктора Фройда. І читацька насолода від впізнавання методів світила науки з його методом звільнення "підсвідомого" починається вже з перших сторінок.

"- Все це досить лавно... пробачте, досить давно зі мною... – мовить наш герой на прийомі. - Як ви чудово обмовились, - посміхнувся доктор. - У мене пересохло в горлі, - виправдався Німанд і виразно глянув на графин з водою. Перехопивши його погляд, психіатр наповнив склянку і поставив її перед Якубом. - Насправді, ви хотіли сказати: "Все це лайно", - незворушно пояснив Фройд, - але свідомість нагадала вам про виховання". Діагноз сексуального невдоволення, звісно, при цьому був поставлений слушно, але чи не пов'язана хвороба із вбивствами жінок, які почалися після візиту нещасного клерка? Комісар зі Львова, до якого звертаються по допомогу, намагається розслідувати зв'язок між маніяком, який вбиває повій, і сумними досягненнями, так би мовити, сучасної науки.

Вікторія Гранецька. Щасливий. - К.: Нора-Друк, 2016

Фото з відкритих джерел
Дізнаватися про таке щастя, та й на свободі у цьому романі починають змалечку. Так само прагнучи змінити щось не у світі будь-якої культури, а в світогляді поколінь. Реальна історія про кохання української дівчини, яка співала у церковному хорі, до азербайджанського хлопця-мусульманина, вихідця з Нагірного Карабаху, в результаті чого народився Саїд, що з арабської, як всі вже зрозуміли, означає "Щасливий". Про двійко попередніх янголят – Лейлу та Юсіфа - щоправда, нічого "іменного" не повідомляється, але у нашому рідному українському середовищі за їхнє щастя так само доводиться поборотися, бо тут радять "дбати про контрацепцію", а не про дружбу народів і толерантність із політкоректністю вкупі.

"- Я ж казав вам більше не народжувати! – нагадав Олесі старий професор, котрий супроводжував її попередню вагітність і зарахував собі до відзнак чудодійний порятунок Алі. – Двоє дітей – це, по-вашому, замало? От що, шановна. Я умиваю руки. Йдіть звідси і зробіть так, щоб я вас більше ніколи не бачив". Утім, не було б роману, якби наші жінки йшли геть, не звідавши лиха в інших кабінетах. Бувало, що саме вони, сходивши пустелю бюрократизму і витовкши ниву поневірянь, виборювали долю для своїх чоловіків, з чого ті ставали справді щасливими.

Ігор Бондар-Терещенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.