Перед будівлею СБУ у Вінниці активісти палять шини в підтримку учасників блокади Донбасу
vlasno.info

В Україні після першого Майдану, і особливо після другого, з'явився новий, дещо ризикований, але перспективний вид професії. Називається він "громадський активіст". У класифікаторі професій Мінсоца її немає, але професія є і забезпечує непоганим заробітком багатьох підприємливих людей. Правда, є витрати професії, якщо занадто завзято виконувати свої професійні обов'язки.

Громадські активісти є в усьому світі. Але специфіка українських активістів у тому, що вони не є, власне, громадськими. Тому що вони нікого не представляють, крім самих себе. Будь-який активіст, по суті, є самозванцем, коли він заявляє, що представляє інтереси всього суспільства або якоїсь його частини.

Доказом того, що всі українські активісти нікого не представляють і діють виключно у власних корисливих інтересах, як-то кажуть, на свій страх і ризик, є той цікавий факт, що якщо активіст потрапляє за ґрати або просто на нього наїжджає влада, то суспільство ніколи не заступається за активістів. Суспільству всі активісти до лампочки, і воно знає їм ціну.

Новини за темою: Замурувати "Сбєрбанк": До переслідувань громадян України російського походження у нас не дійде?

Коли заарештували активіста і "головного патріота" країни Геннадія Корбана, ніхто й пальцем не ворухнув, щоб заступитися за нього. Тому Корбан був змушений сам домовлятися із владою і зав'язувати зі своєю громадською активністю. Нікому немає справи до борця з корупцією Каська або Лещенка. Якщо влада їх посадить, крім Заходу, ніхто в суспільстві й пальцем не поворухне. Ніхто не буде стояти з плакатами, якщо влада заарештує, скажімо, Семенченка. Крім Амнесті Интернешнл, більше нікому не було справи до Коцаби і всіх інших в'язнів сумління.

Влада може спокійно саджати будь-якого журналіста, блогера, волонтера, полум'яного борця з корупцією, патріота, люстратора, депутата тощо без усякого побоювання. За них ніхто не заступиться. Посудачать декілька днів і забудуть. І влада вже розправилася з десятками таких.

Хто заступиться, скажімо, за активіста Мочанова або Соболєва, або Монтян, або Балашова тощо? Ніхто! Вони всім до лапочки. Вони нікого не представляють. Це самовисуванці. Активіст може розраховувати хіба що на захист Заходу, якщо останній вважатиме для себе це справою вигідною, як чинник тиску на українську владу.

Між так званими "громадськими активістами" і суспільством немає жодного зв'язку з тієї простої причини, що в Україні немає ще... самого суспільства. Тому "громадські активісти" в Україні - це приватні люди, які нікого не представляють і відіграють роль активістів на власний страх і ризик. Це все, як правило, авантюрні гравці, шукачі швидкої вигоди, пов'язаної з ризиком.

Причому, чим сильніше активісти відірвані від мас, тим вони активніші і навіть агресивніші. Приклад, це весь грузинський десант "активістів". Інородці завжди удвічі активніші та підприємливіші за місцевих. Прикладів безліч.

Ще одним доказом того, що всі активісти нікого реально не представляють, крім себе, є Майдан. Всі ті активісти, які змогли конвертувати особисту активність у посаді і депутатстві, миттєво залишили своє небезпечне ремесло, забули про суспільство, змішалися з бадьорою армією чиновників або політиків і швиденько зайнялися поліпшенням свого матеріального становища. Більшість дуже в цьому досягла успіху. Жодного зв'язку між ними і суспільством не було з самого початку. Нікого вони не уявляли, ніхто їх не обирав і не уповноважував. Вони боролися за власний інтерес.

Новини за темою: У ряді міст України активісти вийшли з акціями на підтримку учасників блокади

В Україні немає поки ще суспільства, а є совкова громадськість, яка відрізняється від громадянського суспільства західного типу тим, що функціонує тільки на платній основі. Чи то на гроші держбюджету, чи то на гроші спонсора - місцевого або західного. А за безкоштовно, за свій спільний загальний інтерес що ми поки ще не готові. Не доросли ще.

Цікавою була реакція на офшорний скандал президента. Суспільство промовчало, тому що суспільства немає, на площу ніхто не вийшов, як у Європі. Громадські активісти, звичайно, покричали, а громадськість нічого не робила, тому що їй не проплатили. Була б команда з Заходу, та якби грошей виділили, тоді громадськість вдала б з себе заклопотану рахунками президента в Панамі і постояла б біля Адміністрації. А задарма дурнів нема.

Задарма в нас навіть блокади не робляться. Тому влада і почала спокійно розганяти блокадників, не побоюючись реакції суспільства.

Головачов Андрій

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.