Картина Даші Марченко "Обличчя війни" на Донбасі
Фото з відкритих джерел

Оригінал на сайті Atlantic Council

Євромайдан і російська анексія Криму перетворили Україну на популярну тему для ЗМІ. Але війна російського президента Володимира Путіна проти України також викликала гігантське зростання наукових і аналітичних публікацій про Україну. З 2014 року їх було видано більше трьох сотень. Ці наукові та експертно-аналітичні матеріали побудовані на п'яти основних позиціях, причому в чотирьох з них відсутні ключові елементи, які стали рушійною силою путінської агресії проти України.

Вкрай ліві і праві реалісти мають звичку звинувачувати в цій кризі Захід. Вони кажуть, що це громадянська війна між носіями української та російської мови; вони вважають, що Крим насправді російський; вони кажуть, що Путіна спровокували НАТО, ЄС, Сполучені Штати і дії щодо просування демократії. Вони радять українцям відмовитися від мрії про європейську інтеграцію.

Фахівці з міжнародних відносин, у свою чергу, зосередилися на геополітичному суперництві між Заходом та Росією і бачать в Україні предмет торгу.

Новини за темою: Гройсман: Український воїн на Донбасі захищає східні кордони не тільки України, але і Європи

Дослідники проблем безпеки аналізують радянське і "кадебешне" минуле сучасних російських правителів та вважають путінський режим "мілітократією", якою керують люди зі спецслужб. Вони пишуть про політику ВНК і КДБ, яка живить пропагандистську антизахідну ксенофобію путінської системи і якій для самозбереження потрібні "маленькі та славні війни".

Військові фахівці зосередилися на гібридних, інформаційних і комп'ютерних війнах Росії проти України, Європи та США. Ця група критикує путінські плани побудови нового союзу, а також його агресивну, експансіоністську політику.

І лише невелика група сконцентрувала увагу на російському великодержавному націоналізмі та національній самосвідомості, називаючи їх визначальними факторами в путінській війні, незважаючи на величезну важливість цих ідеологій. Більшість членів цієї групи є спеціалістами щодо України. Причина цього зрозуміла: більшість експертів, які вивчають посткомуністичний світ, — це русознавці, і в їхньому світі Москва знаходиться в самому центрі.

Новини за темою: Лавров заявив, що Росія продовжить підтримувати Донбас

Русознавці аналізують цю війну, ставлячи Москву в основу свого аналізу і використовуючи джерела інформації з Росії. Мало хто з них бував в Україні, особливо на сході країни і на лінії фронту, і дуже мало хто знає українську мову. Україна знаходиться за межами їх звичного середовища, але будучи "експертами" по всьому колишньому СРСР, вони чомусь вважають, що розуміють Україну.

Вони опублікували безліч прекрасних книг, у яких препарують путінську біографію і спосіб його мислення. Але мало хто з цих авторів приділяє увагу російському великодержавному націоналізму і думці росіян про українців, а тому вони не бачать найважливіших рушійних сил цієї кризи. Таким чином русознавці потрапили в ту ж саму пастку, що і радянологи в останні роки існування Радянського Союзу, коли вони проігнорували національне питання в СРСР і не змогли передбачити стрімкий розвал радянської імперії.

Погляди росіян на Україну мають давню історію, знаходять широке розуміння у путінського режиму і навіть серед опозиції. І швидко вони не зміняться. Російський великодержавний націоналізм і національна самосвідомість оцінюють Україну та українців з чотирьох позицій.

Новини за темою: Хуг назвав ситуацію на Донбасі "болотом", в якому загрузли сотні тисяч невинних людей

Перша позиція, яку невтомно повторює Путін, полягає в тому, що росіяни й українці — це один народ. З такої точки зору, українці, як і білоруси, — це гілки російського народу і складова частина ближнього зарубіжжя. Даний міф бере свій початок зі сталінських ідей про "дружбу народів" другої половини 1930-х років. Згідно до цих ідей, українцям самою долею призначено жити в російському світі, а не в Європі.

Друга позиція полягає в тому, що російська самосвідомість корениться в мові і культурі. Виступаючи у квітні 2008 року в Бухаресті на засіданні Ради Росія-НАТО, Путін сказав, що російськомовне населення — це росіяни. Російські націоналісти і дисиденти з СРСР, добре відомий письменник Олександр Солженіцин та Путін вважають, що не тільки Крим, а також східна і південна Україна були помилково включені до складу України за рішенням радянського вождя Володимира Леніна.

Третя позиція: Україна — насправді не суверенна держава, а штучне утворення, створене зсередини єврейсько-українськими олігархами, а ззовні Сполученими Штатами і Євросоюзом. Вплив радянського антисіонізму (насправді це завжди був антисемітизм) зберігається досі, і його поширюють російські ставленики, які стверджують, що лідери Євромайдану приховують своє єврейське походження. Путін і росіяни вважають, що український народ хоче жити в союзі з Росією, але в цьому йому заважають місцеві олігархи та злочинний Захід.

Новини за темою: РФ використала на Донбасі найпотужніший танк у своїй армії, - Bellingcat

По-четверте, Путін і його колеги по КДБ виховувалися в радянському дусі в епоху застою, яка почалася після Микити Хрущова і закінчилася за Михайла Горбачова. Їх світогляд формувався під впливом міфів Великої Вітчизняної війни та збігався з новим культом Сталіна. Але путінський культ Сталіна і Великої Вітчизняної війни входить у відкрите протиріччя з тридцятирічним період десталінізації, який розпочався в українській діаспорі в 1983 році, а потім перейшли в радянську і пізніше в незалежну Україну. Сьогодні більшість росіян вважають Сталіна великим керівником, а більшість українців думають, що він був тираном і що голодомор 1933 року був актом геноциду.

Ці основоположні елементи російського націоналізму і національної самосвідомості сформували погляди Путіна на Україну. Проте західні експерти і політики цю обставину здебільшого ігнорують. Але без осмислення основ того, як Путін і його підлеглі дивляться на сусідні країни типу України, міжнародна зовнішньополітична спільнота ніколи повністю не зрозуміє ту війну, яку Росія веде в Україні з 2014 року, як не зрозуміє і того, чому вона залишиться з нами на все доступне для огляду майбутнє.

Тарас Кузьо

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.