Фото з відкритих джерел

"Київ — це безпечне та дружнє місто", - так відгукувався про столицю міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон під час свого візиту до Києва місяць тому.

Безсумнівно, подібна оцінка є вкрай приємною для мешканців столиці, але от самі кияни безпечним своє місто не вважають. А саркастичне "Будні європейської столиці" під новиною про чергові сутички зі стріляниною в Києві, — мабуть, найчастіший коментар у соцмережах. У поліції стверджують, що криміногенна ситуація в Києві контрольована, вбивства розкриваються, їхня кількість порівняно з минулими роками не зросла, кількість викрадень скоротилася. Проблемою є вулична злочинність, але і тут стражі правопорядку напоготові. Чому ж самі кияни не можуть говорити про своє місто як про безпечне? Можливо, всьому виною гучні злочини, які скоюють у центрі столиці. Вони привертають увагу своєю зухвалістю: місцем здійснення і способом, видаються безкарними і регулярними, створюють враження тотального беззаконня.

А резонувати є чому. Всі злочини різні, у них різні мотиви і різні об'єкти, різні способи і різні цілі. Але всі вони були скоєні в центрі Києва.

Вбивства

"Такого не було навіть у 90-х" – фраза, яку можна було почути весь день, аж до глибокої ночі, 23 березня. Вона лунала звідусіль – у громадському транспорті, в натовпах перехожих, в кафе і ресторанах, і, звичайно ж, майже кожен користувач соцмереж вважав своїм обов'язком зробити відповідний запис. Чесно кажучи, побачивши перші знімки цього страшного злочину в мережі, я і сама не повірила в реальність того, що відбувається, – на фото два трупи лежали на тротуарі біля входу в готель "Прем'єр Палас", а це, на секундочку, центральніше нема куди – перехрестя вул. Пушкінської та бульвару Шевченка, у трьох хвилинах від Хрещатика. "Ось зараз подзвоню в прес-службу поліції Києва, і все стане на свої місця – фейк, фотошоп і все таке", - десь глибоко в душі жевріла надія, що "Не може ж такого бути! Щоб прямо під "Прем'єр палацом". Але реальність виявилася куди прозаїчнішою "Так, там вбивство. З'ясовуємо подробиці на місці", - підтвердили мені в прес-службі. Ну, а далі понеслося. Як виявилося, застрелили екс-депутата російської Держдуми, свідка ГПУ у справі Януковича Дениса Вороненкова. Застрелив кілер, вистрілив майже в упор, поранив охоронця Вороненкова, але той встиг вистрілити. Від кулі охоронця кілер помер у лікарні. Особа вбивці встановлена, ним виявився громадянин України Павло Паршов. За даними правоохоронців, він служив у Нацгвардії та був завербований російськими спецслужбами. Взагалі діяльність ФСБ і Кремля – основна версія цього злочину. Від цього легше не стає: замовне вбивство в центрі Києва опівдні - подія не звичайна.

Вбивство, яке сталося на початку березня 2017 р., дуже подібне на ті, які скоювалися в 90-х. У центрі Києва, на вул. Антоновича, недалеко від палацу "Україна". 8 березня бізнесмен Олександр Ряжев повертався додому з двома дітьми, коли його машину обстріляли. Батька розстріляли на очах у дітей: в машину бізнесмена стрілець випустив шість куль, Ряжев помер на місці, дітей госпіталізували. ЗМІ з'ясували, що причиною розстрілу Ряжева може бути картковий борг. Ряжев - відомий в Одесі бізнесмен на прізвисько "Беня". Він був співвласником популярного в місті ресторану "Вітрина", навколо якого багато років тривали судові тяжби. Ряжева звинувачували у рейдерському захопленні одного з приміщень одеської "Облспоживспілки", яке займав ресторан. Також він контролював пляж "Зебра" на 10-й станції Великого Фонтану. У 2012 р. там побили активістів, які відстоювали права одеситів на безкоштовний доступ на міські пляжі. Однією з найгучніших була справа щодо Дніпровського універмагу в Києві, який він нібито викупив за копійки, а потім обдурив інвестора, який намагався придбати нерухомість. На сайті Верховної Ради можна знайти повідомлення, що в 2007 р. Ряжева включили до виборчого списку блоку "Аграрна Україна". Там йшлося про те, що Ряжев Олександр Юхимович 1965 р.н., директор ТОВ "Славутич-95", включений до списку під № 13. Сайт Odessa.net.ua пише, що причиною розстрілу "Бені" міг стати його програш у карти, який становив 500 тис. дол. Видання зазначає, що цю суму він нібито взяв із "загальної каси" московських "інвесторів". Така ось "класика жанру" про Одесу, ресторани, картки і, як підсумок, розстріл.

Перестрілки

Червоною ниткою через сучасну історію міста проходить стрілянина в центрі столиці. Починаючи від розстрілів Небесної сотні в 2014 р. і донині. І якщо розстріл Небесної сотні - страшна трагедія, то нескінченні п'яні сутички в ресторанах нічого, крім відрази і німого питання "Звідки стільки зброї", не викликають. Ні жалю, ні співчуття, вже навіть не викликають жаху, просто липке і мерзенне почуття огиди до людей, які забули, як вирішити конфлікт без агресії, без того, щоб прострелити голову або ногу опонента. Такі перестрілки, як правило, відбуваються з використанням травматичної зброї.

Один з останніх випадків, загалом типової ситуації, такий: перехожі, почувши стрілянину біля одного з ресторанів, викликали поліцію. Поки поліція оглядала місце події і, до речі, знайшла відстріляну гільзу, з двору виїхав автомобіль Volkswagen, і з його боку було здійснено постріл, яким був поранений студент. "Фактично це все сталося на очах співробітників поліції, які там перебували, вони звичайно одразу кинулися, щоб затримати стрільця, він, очевидно, перебував у стані алкогольного сп'яніння, націлив зброю на правоохоронців", - розповіла речник поліції Києва Оксана Блищик. У загальному і цілому, ця історія закінчилася не так погано, як могло б. Студента не смертельно поранено, стрілка поліція затримала в лічені хвилини. Але сам факт використання зброї на очах у поліцейських вражає.

Пограбування

Ще один популярний " вид злочину на сьогодні – це збройне пограбування. Причому добре сплановане і на великі суми. Як правило, на випадкових людей не нападають, жертвами злочинців стають або ті, хто планує зробити велику покупку, або поміняти велику суму грошей. Утім, у цьому немає нічого дивно, за умов економічного занепаду люди шукають вигідні ціни або курс в інтернеті, а далі для зловмисників – справа техніки. Так, наприклад, на Печерських Липках на чоловіка напали прямо біля банку. Чоловік на машині під'їхав до банку на Кловському узвозі, а коли вийшов з салону, до нього підбігли двоє невідомих. Вони вдарили жертву по голові, після чого вихопили з його багажника сумку з грошима. З місця злочину зловмисники втекли на автомобілі.

Вибухівка

І, звичайно ж, нескінченні гранати, ножі і патрони, які вилучають правоохоронці в центрі. Іноді про небезпечні знахідки повідомляють самі громадяни. З низки подібних випадків можна виділити саморобну бомбу, яку знайшли в центрі Києва. У поліцію про небезпечний предмет повідомила жінка, яка працює двірником. Саморобний вибуховий пристрій вона виявила в сміттєвому баку.

Звичайно, новина про скоєння злочину викликає в рази більше резонансу, ніж новина про розкриття цього злочину. І, звичайно, про скоєний у центрі злочин будуть говорити більше і в малоприємному для правоохоронців світлі. І всі ми пам'ятаємо, що виною всьому АТО і економічна криза. Але і в центрі європейських столиць скоюються жахливі злочини. Тільки причини в них інші.