AFP 

Вчора Джанні Інфантіно і ФІФА вирішили збільшити кількість учасників ЧС-2026 до 48 збірних. У той час як вся футбольна громадськість очікувала або побоювалася перенесення ЧС-2018 з Росії, чиновники ФІФА зайшли з іншого боку і створили справжню футбольну революцію. Без всяких застережень, з новим форматом турніру футбольний світ більше не буде колишнім.

Новини за темою: Футбол: Кількість учасників чемпіонатів світу збільшиться до 48 команд

Треба віддати належне ФІФА – організація спрацювала досить чистенько. Інфантіно ще рік тому, під час виборів на пост глави міжнародної федерації, говорив про розширення, правда тоді звучала цифра в 40 збірних. Про 48 учасників перший раз почали предметно говорити лише минулого тижня, а на початку цього рішення вже було прийнято. Прямо як з українським бюджетом, приймаємо швидко, поки не схаменулися. До речі, доленосні реформи дуже органічно вляглися в церемонію нагородження ФІФА напередодні.

Що ми маємо в сухому залишку? Кількість ігор турніру збільшиться, як і його тривалість, але весь турнірний шлях не стане довшим, все ті ж сім ігор. Груп буде 16 по 3 команди в кожній. Обговорюється питання скасування нічиї на груповій стадії, що буде запропоновано замість неї – овертайм або відразу серія пенальті, поки неясно. За підсумками групового раунду одна команда з кожної групи покидає турнір, а інші учасники виявлять кращого в плей-оф.

Варто зазначити, що рішення ФІФА викликало неоднозначну реакцію, є ті, хто палко підтримує розширення, і досить думок проти.

Давайте прикинемо і ми, чи виграє від цього футбол, сам турнір, а також збірна України як потенційний учасник.

Збірна Нової Зеландії тепер отримає практично гарантоване місце на Мундіалі, де буде вести епічні битви зі Словаччиною, Габоном або Ямайкою
Фото з відкритих джерел

Новини за темою: Рейтинг ФІФА: Україна опустилася на 30 місце

Почнемо з того, що ближче до серця – нашої збірної. Ще невідомо реальне квотування за континентами, але офіційні особи ФІФА, як і сам Інфантіно, говорять про кого завгодно, але тільки не про Європу. З 4 до 8 учасників планується збільшення від Азії, з 3 до 6 від зони КОНКААФ, також подвоєння кількості учасників очікується і від Африки. На відкуп Європі пропонують лише три додаткових місця. Це краще, ніж нічого, але глобально для нас нічого не змінює - потрапити на ЧС європейським середнякам буде все так же непросто. Тому, кардинально для збірної України нічого не змінюється, і якщо і є плюси, то вони незначні.

Рухаємося далі, переходимо до самого турніру. Перше, що найбільше викликає побоювання, це формат групового раунду. Навіть на інтуїтивному рівні здається, що групи по 3 команди - це погано, хоча б тому, що процес набору очок буде нерівномірним, що відкриває величезний простір для дивних матчів і розкладів в останніх іграх групового раунду. Якісь команди будуть мати стратегічну перевагу, яку буде визначено лише жеребом. Враховуючи, що доля ще й вибирає суперників по групі, то в такій ситуації на відкуп нагоди віддається чимала частка турнірних диспозицій. Вже якщо і розглядати групи по три команди, які так зручно формують 16 груп, то в такому випадку доречно розглядати лише переможця кожної групи, тоді хоч буде присутня логіка такого килимового посіву. Що цікаво, поки всі спроби заграти групи по три команди в історії футболу успіхом не увінчалися і такий формат швиденько згортався, так було на ЧС-1982 і у відборі КОНКААФ у першій половині 90-х.

Новини за темою: Як повинна грати збірна України, щоб усіх рвати: Рецепт соцмереж

Варіант з відмовою від нічиєї і зовсім досить-таки небезпечна штука – ми ризикуємо отримати тонну оборонних команд, які будуть понуро катати вату проти більш досвідченішого суперника, в надії вирішити турнірні питання в серії пенальті. Та й уникати нічийного результату – це більше до хокею.

Не варто забувати і про те, що розширення відбуватиметься не за рахунок більш майстерних Європи і Південної Америки, тобто якість гри на груповому раунді точно не стане вищою. Та й афіші будуть розраховані радше на вболівальника своєї команди, ніж зацікавлять простого любителя футболу. Адже не уникнути ігор умовної Йорданії з Румунією, наприклад. От і вийде, що ціла частина турніру провисне, втратить компактність і екстракт кращого, всього того, до чого нас привчив Мундіаль за довгі роки своєї історії.

Компактність важлива і для проведення турніру. Розмістити 48-м команд з необхідною інфраструктурою досить затратно для будь-якої країни. Вже при розширенні до 32-х команд було пораховано, що проведення Мундіалю не окупається, що тоді казати про новий формат? Скільки країн реально в змозі потягнути такий чемпіонат світу? США, Китай, можливо, Англія, з натяжкою Німеччина, хтось з арабського світу. Мабуть і все. Тому, з часом, цілком реально очікувати проведення турніру в різних країнах, подібно до ЧЄ-2020, от тільки як бути з часовими поясами і перельотами, компактністю тут і не пахне.

Від розширення кількості учасників також виграють збірні Ірану, Ямайки, Тринідаду і Тобаго, Замбії та інших цікавих світу футбольних країн
Фото з відкритих джерел

Новини за темою: Футбол: Розширення чемпіонату світу направлено на розвиток гри, - Шевченко

Тепер торкнемося головного питання, тобто популяризації футболу – ніби як подібна мета і була вирішальною у ФІФА. Звичайно, охоплення країн учасників розширить існуючі кордони великого футболу. Буде більше екзотичних команд, більш різноманітна географія, ось тільки ігор для таких учасників буде менше. Відразу для шістнадцяти команд, а це в повному обсязі нова квота розширення, турнір закінчиться після двох матчів, причому у разі розгрому після першої гри, друга вже може бути позбавлена реальної турнірної мотивації. Не впевнений, що заради такої уявної переваги варто буде  так ризикувати.

Це якщо ми говоримо про популяризацію футболу. Але ж цілком можливо, що реальні мотиви були іншими, і вся ця реформа лише заради грошей, нових ринків і влади. Можна сказати, що нічого не змінилося. Інфантіно відмовився від курсу Блаттера, його реформ, зробив поворот на 360 градусів, але повів тією ж дорогою. Як же це повинно бути нам знайомо, чи не так? ФІФА вже нарахувала 640 млн доларів додаткового прибутку, частина дістанеться федераціям, здавалося б, чим погано? Ось тільки ризики втратити ЧС, як на мене, занадто великі, а тому спрага наживи може вийти боком. Адже вже не перший рік ми спостерігаємо, як наступає клубний футбол, збірним стає тісно, часу на створення команд і увагу вболівальників все менше. Єдине, що стримує ще цей натиск - це Мундіаль і його звичний формат проведення, консервативний і місцями респектабельний. Якщо при розширенні щось піде не туди і не так, то футбол може повторити долю хокею з баскетболом, коли клубні ліги і їхні інтереси будуть превалювати над всім іншим, а цього б дуже не хотілося.

Сергій Забуранний

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.