АПУ

Президент України оголосив можливість проведення референдуму щодо вступу до НАТО.

І відразу давайте відкинемо перспективу реального вступу. Навіть якщо 99,9% населення проголосує за вступ до Північноатлантичного альянсу, це не означає, що "за лічені години" на східному кордоні України розвернеться половина армії США і "враг будет уничтожен, победа будет за нами".

Хоча б тому, що Україна для НАТО - не центр всесвіту. Відразу згадується сербська ініціатива 1999 року про приєднання до Союзу Росії і Білорусі. Якраз під час бомбардування цієї країни силами НАТО. Чи не Кремль тоді "відморозився" від своїх "сербських братушок"? Чого це я так далеко заліз? Бо одна справа погрожувати, а інша – третя світова. Власне, і саме НАТО не має бажання воювати, його мета – стримувати. А у нас – війна.

Новини за темою: Порошенко заявив про плани ініціювати референдум щодо вступу України до НАТО

Можна не сумніватись, про небажання НАТО приймати нас знає і наша влада. То нащо цей референдум? Точніше – що він дасть? По-перше, питання вступу до НАТО все ще лишається дискусійним в українському суспільстві. Тому, принаймні доки, будуть "окучувати" народну думку про Альянс, народ менше звертатиме увагу на провальність низки реформ в країні.

По-друге, доки ми "вступатимемо до НАТО", Кремль про всяк випадок заткне стволи своїх маріонеток на Донбасі. Ну, такий розрахунок, мабуть, у наших очільників. Адже немає чого статистикою жертв стимулювати українців вступити до антиросійського альянсу. Тому є шанс на те, що режим припинення вогню буде дотримуватись. Хоча б без спалахів на кшталт Авдіївки.

По-третє, зважаючи, що підтримка на вступ у населення є (соцдослідження показують від 43% до 71%), то сама ініціатива щодо вступу – це спроба підіграти бажанню більшості. Так би мовити плюс 100500 до карми. Адже негоже президенту з таким рейтингом керувати.

Новини за темою: У НАТО заявили, що пильно стежать за безпековими реформами в Україні

По-третє з половиною. Сигнал для українських патріотів. Вступ України до НАТО – це червона ганчірка для Росії. Отже, і ультраправі голоси в скриньку влади.

По-четверте і, мабуть, найголовніше. Так би мовити, "народне". Кремль не менше за нашу владу розуміє, що НАТО до вирішення питання територіальної цілісності нам не світить. Але підтримка НАТО на референдумі – це: а) подальша переорієнтація стандартів у бік НАТО; б) перспективне (навіть через 10-20 років) наближення НАТО до кордонів РФ; в) символічна втрата України Росією.

Який вихід для Кремля? Тиснути на Україну, щоб вона не проводила цього референдуму. Як це зробити? Може, щось із "Мінська" виконати?

Тому референдум щодо НАТО – це спроба збільшити ставки України у переговорному процесі. Це перехід до наступу в гібридній війні. Хоча б і на символічному рівні.

І – ініціатива. Рейтинги президента і рейтинги держави часто взаємозалежні.

Новини за темою: Інтерактивна карта зон покриття ракетних систем НАТО і Росії в Європі

Богдан Петренко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.