rian.com.ua

Влащенко: У нас сьогодні в гостях бронзовий призер останньої Олімпіади в Ріо, Ганна Різатдінова.

Добрий вечір. Всі кажуть, що спортсмени-олімпійці не були ображені, що дуже швидко було переведено призові медалістам. Чи відчуваєте ви себе приголубленою державою?

Різатдінова: Було дуже приємно, що по приїзду додому, після олімпіади в Ріо, буквально протягом тижня перерахували всі призові. За це велика подяка нашій державі. Хотілося б, щоб трошки більше, м'яко кажучи, уваги приділяли спорту, щоб спорт був культом у нашій країні. Ми спілкуємося з іншими спортсменами, і я розумію, що якщо б я виступала за будь-яку іншу країну, наприклад, Азербайджан, я б вже мала як мінімум квартиру, дачу тощо. У нас, на жаль, у цьому плані ситуація дещо інша, але я завжди працювала не за гроші, машини, квартири, а для мене завжди, в першу чергу, був важливий результат. Я хотіла піднімати наш прапор, зараз це називається патріотизм, але це у мене було з дитинства, і для мене це завжди було в пріоритеті.

- Ваші колеги фотографувалися з російськими спортсменами на тлі російських символів. Як ви вважаєте, відносини країн і стосунки людей – це різні речі? Ваші батьки в Криму залишилися?

- Так, мої батьки досі проживають у Криму. Кажуть, що спорт поза політикою, але саме ця Олімпіада в Ріо-де-Жанейро, що якраз таки,.. бо інакше б у художній гімнастиці, в індивідуальній програмі, на другому місці не стояла б гімнастка, яка допустила дві великі помилки. Це гімнастка з Росії – з двома втратами предмета це, практично, не можливо. Я з чистим виконанням все одно стою за нею. Ясна річ, політика відіграє велику роль. Олег Верняєв, який сфотографувався з російськими спортсменами, намагався показати, що все одно у нас дружні стосунки з тренерами, із спортсменами з Росії. Ми все одно крутимося на одній кухні і доводимо на своїх снарядах, хто кращий. У нас немає ворожнечі в спілкуванні – ми все одно вітаємо один одного, бажаємо удачі один одному. Те, що сталося між нашими країнами – ми намагаємося це не поширювати на наші види спорту.

Новини за темою: МОК перевірить усі допінг-проби російських спортсменів з Олімпіади в Сочі

- А відчувалася на Олімпіаді якась напруга у стосунках Росії й України?

- В Олімпійському селищі наші будинки стояли далеко один від одного. Тому ми навіть не перетиналися.

- А те, що частина людей пішла виступати за збірну Росії – це завжди питання грошей та умов?

- Я думаю, що так. Мені теж колись пропонували, але я навіть не розглядала це питання, тому що я завжди тренувалася не заради умов, грошей, а суто для результату. Але я не засуджую і розумію тих людей, які зробили свій вибір у бік Росії. Багато друзів моїх, спортсменів-кримчан, переїхало до Росії. Чи вони щасливі на даний момент, я не знаю, але я розумію, чому вони так вчинили. Там є умови, і там для спортсменів робиться абсолютно все.

- Багато видів спорту супроводжують корупційні та допінгові скандали. Як ця корупційна складова працює в гімнастиці? Збірна Росії - це одвічні наші суперники?

- Для мене завжди було загадкою, чому ці дві федерації завжди ворогували. Думаю, що це від того, що це найсильніші школи. Думки розходяться – хто краще. Ця ворожнеча починалася ще в часи СРСР: І. О. Вінер тоді ще тільки піднімалася, робила тільки перші кроки в гімнастиці, а наша А. М. Дерюгіна вже була метром у гімнастиці. Власне, з цього часу все й починалося. Найсильніші школи, найсильніші жінки керують, тому, напевно, і відбуваються конфлікти, скандали. Як відбуваються корупційні моменти, я не знаю - ніколи не заглиблювалася. Але я розумію, що це присутнє.

Новини за темою: У Токіо розпочалося будівництво головного стадіону до Олімпіади-2020

- Чи є взагалі життя спортивне, професійне без фармакології?

- Мені пощастило, тому що в художній гімнастиці можливо обходитися без будь-яких препаратів. Звичайно, коли йде пік підготовки, то дуже складно. У таких видах спорту, як плавання, атлетика, легка і важка, там дуже складно без цього. У нашому виді спорту витривалість можна тренувати кількістю повторень, навантаженнями. За всю історію художньої гімнастики я пам'ятаю тільки один скандал, пов'язаний з російською збірною, коли Кабаєву і Чащину дискваліфікували після чемпіонату світу за прийом фуросеміду. Зниження ваги – це поширений момент, від якого страждають багато гімнасток, тому що нам постійно треба бути в ідеальній формі, у маленькій вазі. Багато хто може собі відмовити в їжі, а багато хто – ні. Тому гімнастки йдуть на такі жертви, але, природно, їх відразу викривають.

- А крім фуросеміду які ще є способи, щоб залишатися у формі?

- Для мене, наприклад, складно не повечеряти. Для мене легше більше попрацювати в залі. Для мене не було проблем з вагою особливих, тому що я в залі залишаю до кілограма. Потім я поповнюю за вечерею. Зі мною постійно присутні ваги – на змаганнях, на відпочинку. Я постійно себе контролюю – стаю увечері на ваги і розумію – можна мені повечеряти чи ні.

- А з чим пов'язано, що багато спортсменок, йдучи зі спорту, миттєво втрачають форму.

- Наш вид спорт дуже молодий: 25 – це вже ветеран у спорті. Це короткий період у спорті, і ми віддаємося по максимуму. У нас немає відновлювального періоду – ми постійно тренуємося. Цілий рік ми повинні бути на піку форми. Тільки до грудня наш сезон йде трохи на спад. Тому, коли спортсменка, особливо в художній гімнастиці, залишає спорт, не можна різко зупинятися, тому що відразу йде величезний набір ваги. Треба все одно підтримувати форму.

Новини за темою: Рим відмовився від проведення Олімпіади-2024

- Кажуть, що у спортивній гімнастиці дають спеціальні гормони для того, щоб не розвивалася жіноча частина.

- У художній гімнастиці такого немає. У спортивній – чула про таке, що тренери підтримують, якщо у спортсменки йде затримка розвитку. У художній, навпаки, чим раніше ти дозрієш і почнеш рости та дозрівати – це набагато краще. Мені складно про це говорити, тому що я не була в цій сфері.

- Скільки калорій вам дозволяють споживати на добу?

- У калоріях не рахую – рахую у грамах. Більше ніж півкіло набрати, практично, не можна.

- Яка принципова різниця між тренерськими школами різних країн?

- Лідирує пострадянська школа. Це методика і жорсткість у роботі. Дисципліна на першому місці, що не сприймають в Америці. У США і навіть у Європі якщо тренер трохи підвищить голос на свою спортсменку – там батьки вже можуть подати до суду і виграти цей суд. У нас в основному йде підвищення голосу, десь навіть образи, коли гімнастка не розуміє або присутня думками не в залі. Коли я приїхала до Києва, мене найбільше вразила дисципліна, жорсткий відбір гімнасток.

- Як з особистим життям? Ви повинні своїм тренерам розповідати, що у вас почалося сексуальне життя?

- Так. Але принаймні Альбіна Миколаївна, мудра людина, вона це бачить відразу – їй навіть говорити не треба. Це відразу видно по гімнастці, як каже Альбіна Миколаївна – навіть змінюється фігура. Дівчатка стають більш жіночними, більш емоційними на майданчику. У нас, якщо це йде не на шкоду і якщо дівчинка може поєднувати особисте життя та спорт, то чому б і ні?

- Своє подальше життя ви пов'язуєте з великим спортом?

- Звичайно, пов'язую. Я в цій сфері відчуваю себе, як риба у воді. Зараз я насолоджуюся моментом, тому що перебувала у в'язниці – день у день, як робот, встаєш і йдеш до своєї мети. Зараз ця мета виконана, і я можу більше спілкуватися з друзями, гуляти, ходити в кіно, подорожувати. Я засинала і прокидалася з однією думкою: я хочу підняти прапор у Ріо. Зараз простіше – я до гімнастики ставлюся як до задоволення. Я вмію, я всього добилася, фанати стоячи приймають загалом збірну України. Зараз вже більше йде задоволення. Я облетіла більшу частину земної кулі, але країни ми не бачили. Крім готелю і залу ми, практично, нічого не бачимо.

- Вам не дають вільного часу?

- Ти приходиш після тренування мертвий. Вже нічого не хочеться. Закінчуються змагання – тебе забирають з готелю, і автобус тебе відвозить в аеропорт.

Новини за темою: Жданов анонсував розробку концепції підготовки українських спортсменів до Олімпіади-2020

- Нема страху, що заміжжя, пологи перекреслять велику кар'єру?

- Іноді дивишся по той бік залу і думаєш, як би хотілося жити нормальним життям, не спортивним. Але зараз, коли я розумію, що я вже внесла своє ім'я в історію, то у мене совість чиста. І я ні про що не шкодую.

- Чому наші відомі спортсмени не беруть участі у рекламних проектах? Чи є у вас ідеї щодо комерціалізації того, до чого ви так довго йшли?

- Я розумію, що якщо б жила в США, то вже була б сила-силенна пропозицій, брендів, і я була б уже обличчям багатьох компаній. В Україні з цим складно. В Україні, елементарно, навіть немає спортивних новин. І одна з моїх ідей - це відкривати більше спортивних передач, каналів, щоб діти бачили унікальні історії великих спортсменів. І щоб після таких передач просили відвести їх у секції.

- У вас є питання?

- Що для вас є пріоритетом у житті?

- Той стан, який я знаходжу, коли я в злагоді сама з собою.

Дякую.