112.ua

Влащенко: Сьогодні наш гість – депутат багатьох скликань Андрій Сенченко.
Доброго дня. Як ви ставитеся до обмеження стосунків з Кримом?
Сенченко: У коаліційній угоді, яка, на жаль, не виконується ні коаліцією, ні президентом, ні прем'єром, записано, що влада має намір протидіяти окупантам в Криму і на Донбасі. Ця протидія має полягати в наступному: треба припинити поставки товарів на територію Криму. За рахунок різниці в ціні на континентальній частині України і окупованій, або вільній і окупованій, стосовно Донбасу – фінансуються банди. Банди Аксьонова в Криму і ті банди, які в Луганській і Донецькій областях, знущаються над нашими співгромадянами. Крим - не острів. Через Керченську протоку здійснюються поставки з Ростова, і ціни там, у будь-якому випадку, будуть російського рівня. Але існують злочинні зв'язки. У ці зв'язки зав'язані й українські політики, й українські чиновники, й непатріотична частина українського бізнесу. Тому не треба говорити про блокаду. Треба говорити про протидію окупантам. Але в коаліційній угоді записано, що треба всіляко допомогти тим людям, які були змушені виїхати, захистити їхні права. Допомогти тим, хто залишився захистити їхнігромадянські, майнові права, інформаційно підтримати. У цьому випадку теж нічого не робиться.
- Кажуть, що наш великий бізнес продовжує спокійно співпрацювати з Кримом - і "Наша Ряба", і "Рошен", і бізнес Фірташа.
- Звичайно. Українська залізниця, побудована за гроші українських платників податків, здійснює поставки сировини на окуповану територію, на заводи Фірташа. Звідти вивозиться продукція, і далі вона йде на експорт, через фіктивні компанії, зареєстровані на вільній Україні. Тут утворюється пустушка, частина грошей з якої йде на підкуп чиновників, і далі просто полегшує життя окупантів і колабораціоністів, які з ними співпрацюють, а не пересічним громадянам. У коаліційній угоді досить чітко виписано, у чому повинна полягати державна політика щодо окупованих територій, щодо наших громадян, які опинилися в окупації, і щодо наших громадян, які стали вимушеними переселенцями. Треба дотримуватися всього того, за що проголосувала коаліція.
- Журналісти стверджують, що автори правил в'їзду до Криму за перепустками просто створили для прикордонників додаткову корупційну опцію. Що ви скажете з приводу цього пропускного режиму?
- Вже є гіркий досвід пропускного режиму на Донбас. Це, насправді, абсолютно корупційна годівниця. Але стосовно Криму перепустки передбачаються для не громадян України. Тобто будь-який український громадянин має право без перепусткизаїжджати до Криму. А не громадянам України що робити на території окупованого Криму? І чому вони з вільної території України повинні заїжджати до окупованого Криму? Тому я думаю, що для не громадян України обмежується в'їзд - це правильно.
- Контракт з постачання електроенергії до Криму, Демчишина, продовжує працювати?
- Продовжує працювати. Це контракт, в якому не дві сторони. Я думаю, що практично вся політична верхівка цього контракту годується. Демчишин – це квота БПП. Парламенту його пропонував Яценюк. Демчишин, сприяючи підписанню цього контракту, вчинив державний злочин. Кому під силу досі утримати його в цьому кріслі?
- Про яку блокаду може йти мова, якщо там записано, що електроенергія поставляється до "Кримського федерального округу РФ"?
- Тут сплітаються дві теми – відсутність державної політики щодо окупованих територій і корупція, обтяжена зрадою Батьківщині.
- Хто "кришує" постійну контрабанду до Криму, з вашої точки зору? Чому це неможливо припинити?

- Я думаю, що просто працює контрабандна вертикаль. Починаючи від того, хто стоїть на посту, хто лобіював закон про вільну економічну зону Крим, хто організовував його проштовхування через парламент, хто чинить опір скасуванню цього закону. Ініціювати скасування цього закону та всі пов'язані з цим неподобства має уряд України. Так, немає органу, який займався б системно окупованими територіями. І такого органу немає, тому що Яценюк цим не хоче займатися. Його небажання займатися цим пов'язано більшою мірою з амбіціями, а зараз, коли пішов бізнес, з'явилися додаткові аргументи. В квітні місяці Яценюка на всю країну назвали злодієм. Він образився і звернувся до ГПУ, щоб перевірили викладені у цих заявах факти. Минуло вже два місяці - і тиша. Я бачу лише три варіанти. Арсеній Петрович – злодій-тоді він повинен сидіти у в'язниці. Або він білий і пухнастий герой - тоді перед ним вся країна повинна вибачитися. Або третій варіант - дві банди корупціонерів уклали перемир'я.
- Жебрівський, нещодавно призначений губернатором Донецької області, запропонував частину прихильників "ДНР", ЛНР" амністувати. Як ви можете це прокоментувати?
- На мій погляд, Жебрівський більш підготовлений для ролі губернатора, ніж Кіхтенко. Але він зіткнеться з тими ж труднощами, що і його попередник - з відсутністю державної політики щодо окупованих територій. Не повинен губернатор винаходити рецепти. Він може пропонувати прем'єру, президенту, і ці пропозиції повинні впливати на коригування політики. А її немає взагалі. Те, що він запропонував, має право на життя. Але, наприклад, якщо уявити собі сьогоднішнє кримське суспільство, воно не таке, як 15 місяців тому. Ситуація змінилася. Є люди, відсотків 20, у яких мізки ми не замінимо. Інші відчули на собі всі "принади" і сьогодні вже не в захваті від того, що сталося. Але у кожного з них виникає питання: а які будуть наслідки для них, якщо Крим повернеться Україні? Потрібно чітко сказати, що прокурори, силовики, які зрадили свою країну, зрадили присягу – їх чекає суд і покарання згідно з Кримінальним кодексом. Друга категорія – це кримські колабораціоністи. Це ті, хто брав участь у виборчих комісіях щодо референдуму, або на виборах окупаційних органів влади, або балотувався в ці органи влади. Ці люди повинні пройти через спеціальну процедуру люстрації для окупованих територій. Вони повинні на все життя втратити право на державну службу, право обирати і бути обраними. А для всіх інших громадян треба сто разів вустами президента сказати, що ніякої відповідальності за те, що люди були змушені отримати цей окупаційний "аусвайс" під назвою "російський паспорт", не може бути навіть теоретично. Тому що це засіб виживання в умовах, коли країна їх не змогла захистити. І те ж саме повинно бути зроблено по Донбасу. Але це не рівня губернатора питання, а рівня президента, уряду і парламенту.
- Що робити з корупціонерами в силових органах і структурах, причетних до цих органів?
- Нам усім треба перестати вірити в чудеса, що країна може змінитися в один момент. Неможливо в один момент очистити всі силові структури від корупціонерів. Але ми повинні бачити кожен день, що відбувається очищення. Те, що в СБУ були усунені всі керівники блоку по боротьбі з корупцією – це важливий крок. Прозвучали звинувачення, вони відсторонюються, проводиться розслідування, доповідається суспільству, і після цього приймається рішення. Якщо цей процес буде йти кожен день, то ми доживемо, що у нас в органах влади, і не тільки в силових, будуть працювати люди, які будуть це робити чесно. У країні рік, практично, системно руйнується весь механізм державного управління - абсурдними кадровими призначеннями, відсутністю критеріїв оцінки діяльності чиновників. Показник, не публічний, на якому підводяться підсумки роботи губернаторів – це обіцянка голосів на майбутніх місцевих виборах. Але це ж, знову, адмінресурс. А громадян цікавлять питання безпеки життєдіяльності на території, підтримання соціальної, інженерної інфраструктури, сприяння бізнесу. Так ось таких критеріїв оцінки немає! У нас ще не було в країні великих техногенних катастроф, які в історії України, на жаль, траплялися.
- Але пожежа на нафтобазі – досить велика катастрофа!

- Коли вся країна понад тиждень гасить пожежу на нафтобазі та гинуть люди - це означає одне: ми абсолютно, як країна, і ми, як громадяни, беззахисні. Ми платимо податки, за ці податки існують відомства, які зобов'язані забезпечити безпечне життя людей, а люди ні від чого не захищені.
- ЗМІ писали, що затриманий директор нафтобази. У нас, як правило, відповідають стрілочники.
- Люди, яких ми обрали, весь час паразитують на тому, що підкидають нам якесь диво. Рік тому уряд Яценюка проголосував за ліквідацію цілого ряду контрольних функцій у багатьох органах влади. Наприклад, санепідемстанція втратила право контролю за санітарним станом. Будь-яка перевірка екологічного стану нафтобази була неможлива, тому що вона була рік тому заборонена рішенням уряду Яценюка. Треба чітко розділяти корупційні механізми і механізми, які повинні захищати безпеку громадян і їхнє життя. Треба, щоб перші знищувалися, а другі працювали. І щоб не було цієї зчіпки, коли під виглядом захисту інтересів знову відроджується корупція. Але на те це і уряд – раз за це взялися і зображають з себе розумних, повинні запропонувати дієвий механізм.
- Все було зроблено для того, щоб окупації Криму не відбулося?
- Протягом усіх років української незалежності робилося все, щоб прийти до такого підсумку. Так, все це спровокував Путін, але бомба під це закладалася давно, тому що центральна українська влада дивилася на Крим як на місце, де можна урвати шматок землі, взяти участь у корупційних якихось речах, і з цією метою проводилася певна селекція кримських чиновників. Зараз це відбувається в інших регіонах. У той період, коли розвивалися ці події, українська влада була настільки слабосилою, що вона мало що могла зробити. З того, що можна і потрібно було зробити - це оперативно поміняти керівництво Криму. Потрібно було змінити прем'єр-міністра, і Могильов не пручався – він готовий був піти. Але на це потрібна була згода президента України. На той момент виконував обов'язки Турчинов. І він зробив ці зусилля. Були проведені консультації з усіма керівниками фракцій, які збиралися створювати коаліцію в парламенті. "Свобода" і "Батьківщина" сказали, що вони згодні на будь-який варіант, і все вперлося у Віталія Кличка. У цьому сенсі він зіграв фатальну роль. Через нього було втрачено час, коли можна було змінити керівництво Криму.
- Ви очолювали комісію щодо Іловайська. Хто винен вІловайській трагедії і хто покараний?
- Комісія поІловайську - єдина за багато років комісія, яка оприлюднила результати. Проміжний звіт є у вільному доступі. Проміжний, тому що новий склад парламенту повинен був закінчити цю роботу. Серед винних - і Муженко, і Гелетей, і Назаров. Це талюдина, яка віддала наказ на виліт ІЛ-76. Тоді загинули 40 десантників і 9 членів екіпажу.
- А хто повинен був порушити кримінальні справи?
- Військова прокуратура. Але це питання потрібно ставити генеральному прокурору. Тому що начальник Генерального штабу, Муженко, підпорядкований безпосередньо президентові країни. А Матіос, військовий прокурор, трохи іншої ваговій категорії.
- Справді провалений курортний сезон у Криму і як змінюються настрої кримчан?
- Настрої змінюються істотно. І це пов'язано з багатьма речами. Найголовніше – це почуття незахищеності від чужої влади, яка може що завгодно зробити з громадянином. Переважна кількість людей це вже відчувають. Якщо говорити про курортний сезон, то який може бути курортний сезон в окупованому Криму? Відпочинок несумісний з атмосферою окупованої території. Вони частково наповнюють кримські здравниці бюджетниками російськими, директивно змушують певні компанії відправляти туди людей на відпочинок. Але неможливо таким чином завезти мільйони відпочиваючих, як це було раніше.
- Ви знаєте прізвища політиків і людей великого бізнесу, які мають власність в Криму?

- В Севастополі є відомий завод, який належить Порошенку. Медведчук має на Південному березі свій маєток, в який свого часу приїжджав Путін. Я не рахував чужу власність, але буквально з перших кроків окупаційна рада оголосила мій офіс у Сімферополі власністю окупаційної влади і передала його в розпорядження ФСБ.
- Напад на консульство у Ростові і на посольство в Ростові – це просто хуліганство?
- Російською владою культивується агресивне ставлення до України як до держави і стосовно українців як до народу. Коли це проявляється так синхронно, я думаю, що це організована владою акція. Це продукт тривалого існування російського режиму. Це величезна проблема для нас сьогодні і величезна проблема для всього світу. Для Росії це теж буде величезна проблема, яку доведеться при зміні влади не один десяток років вирішувати.
- Який у вас прогноз щодо мінських домовленостей?
- Мінський формат і мінські домовленості – це була помилка, яка була пов'язана з переоцінкою можливості домовитися з Путіним. Це була, у певному сенсі, пастка для президента Порошенка, в яку його втягнули. Те, що виходити потрібно з мінського формату, я абсолютно впевнений, але світові потрібен якийсь замінник мінського формату. Я думаю, що потрібно наполягати на поверненні до женевського формату. Оптимальний формат – це Росія, Україна і всі ті, хто не виконав свої гарантії – підписанти Будапештського меморандуму. Розв'язка ситуації буде все одно за столом переговорів. Але реально Росія буде готова вести конструктивні переговори тільки тоді, коли вона почне задихатися економічно. І тоді треба буде виходити в формат нового російсько-українського договору, в якому відновлювати територіальну цілісність нашої країни. Безумовно, потрібно буде говорити про репарацію, а для цього зараз дуже важливо юридично закріплювати не тільки той збиток, який понесла держава Україна й державні підприємства, але й кожен український громадянин, який постраждав від російської агресії, кожна українська бізнес-структура.
- Що ви думаєте, коли ми повернемо Крим? Тому що уряд каже, що, можливо, нашим онукам вдасться повернути Крим, а волонтери кажуть, що є можливості повернути Крим найближчим часом.
- Коли люди довгі роки мріяли правити безбідно в мирній країні, то у деяких визріла така ідея: там війна, давайте відріжемо, а на решті території будемо правити так, як ми все життя мріяли. Так ось для нас, громадян, це неприйнятно. Повернення Криму – це питання не десятків років. Це питання найближчої перспективи. Але якої найближчої, залежить від дій української влади. Тому що якщо написати на одній половині аркуша все, що робить РФ щодо інтеграції окупованого Криму, а на другій половині написати все, що робить українська влада для повернення, реінтеграції Криму - на другій половині писати нічого. Не хочуть займатися - і в цьому є величезна проблема.
- Чи будуть написані в майбутньому правдиві книги про анексію Криму?
- Я думаю, що так. Тим більше, що це буде не одна книга, тому що в будь-якому випадку кожен автор суб'єктивний. З'явилася книга Соні Кошкіної про Майдан. Можна сперечатися, але там є дуже багато фактів, які до того не були оприлюднені.
- Чи все сказали про це особисто ви?
- Я досить відкритий у цьому сенсі, в тих межах, які не порушують державні інтереси і не межують з державною таємницею. А далі це все питання часу.
- В різних інтерв'ю ви говорили про свої розбіжності з урядом Яценюка. Чи залишилися ви на своїй позиції?
- Це не розбіжності. Я, як громадянин, маю право вимагати від свого уряду патріотичної позиції у всіх сенсах: боротьби з корупцією, підйому економіки та інших якихось речей. Я вважаю себе вимогливим громадянином. Поки мені не подобається те, що відбувається, я кажу, що мені не подобається, чому не подобається і більше того, пропоную, як зробити інакше.
- Скільки відсотків свого бізнесу ви втратили в Криму?

- Все.
- Тобто у вас бізнесу більше немає?
- Ні. І хочу вам сказати, що я відчуваю себе легко.
- Чи ви хочете знову зайнятися політикою і піти на вибори з БЮТ чи іншою політичною силою?
- Я член партії "Батьківщина", тому тут питання немає. Більше того, я не вважаю, що я перебуваю поза політикою.
- А чи хочете ви йти на вибори?
- Це один з інструментів реалізації якихось політичних цілей, тому думаю, що так.
- Як часто ви бачитеся з Юлією Тимошенко?
- Три-чотири рази на тиждень.
- Три речі, які вдалося зробити для кримчан за цей рік: уряду, політикам, вам особисто?
- Мені вдалося витягнути з кримських підвалів, із в'язниць, в той період початку окупації, сорок осіб, в тому числі і полковника Мамчура, адмірала Гайдука, генерала Бойченка, сина Анатолія Гриценка, активістів, журналістів – це те, за що мені не соромно. Друге-це була складна історія, не всі подробиці я зможу розповісти в найближчі роки, але мені вдалося організувати, я був не один, брали участь фахівці Генштабу, витягнути з Криму 3502 одиниці військової техніки та озброєння. Це те, що нам допомогло, в тому числі, захиститися від агресора на Донбасі. І третє, я вважаю, що було прийнято правильне рішення, я до нього мав безпосереднє відношення, про те, що відключили подачу води окупантам по Північно-Кримському каналу. Це було важко, але це було правильно.
- Дякую, Андрію Віленовичу.