Журналіст Зураб Аласанія в студії "112 Україна". 17.01.2017
112.ua

Влащенко: Сьогодні у нас в гостях один зі стовпів українських медіа, людина, яка дуже багато зробила для їх розвитку – Зураб Аласанія.

Вітаю. За три роки ми побачили, що влада намагається втягнути в свою зону впливу багато різних каналів – взяти їх під контроль. І здійснюється це, в основному, через регуляторні органи. Чому цей процес став можливим?

Аласанія: Ми з тобою давно в професії і давно у справі. Ми пам'ятаємо хоч одну владу, яка б не намагалася цього робити? По-моєму, не було.

- Вперше за 25 років люди прийшли у владу фактично на крові людей, і це накладало додаткові політичні зобов'язання.

- Ще моральні. Але чесно, я не бачу великої різниці... навіть навпаки, я б не сказав, що за ці три роки, при всьому моєму не дуже доброму ставленні до президента і до чинної влади, щоб вони реально щось зробили – взяли і відібрали.

- Відібрати ж можна по-різному. Навіщо купувати, якщо можна взяти під контроль?

- Згоден – це і є їхнє завдання. Вони нас повинні весь час наздоганяти, а ми повинні весь час тікати. Нормальна гра – вони завжди будуть намагатися нас підкорити. Наше завдання – не давати цього робити. Ми з тобою абсолютно спокійно можемо говорити про це в ефірі. Мене якраз більше щемить, чому Петро Олексійович не віддає своє. Те, що Петро Олексійович не віддає "5-й" канал – це нонсенс.

- Які б наїзди ні здійснювалися на канали, останнє слово завжди за Нацрадою. Вона - фактично інструмент в руках влади. Звичайно, хтось повинен регулювати медійне життя з точки зору закону. Але хто це має робити? Як би ти бачив цю тему?

- Остання Нацрада якраз найбільш відкрита. Щодо суспільного мовника, яким я і займався весь цей час - вони були досить відкриті і лояльні. Артеменко, який є прямим призначенцем президента, дивним чином не прогинається під це, як мені здавалося, хоча міг би – особисто у мене погані стосунки з президентом черезте, що показує "Перший національний".

Новини за темою: Нацрада з ТБ призначила позапланову перевірку СТБ через показ шоу з російськими військовими

- Як Нацрада може впливати на "Перший національний"? У вас же не відбереш ліцензію.

- Ми – державний канал, там прямі важелі впливу. В буквальному сенсі – викликати на килим. Але вони ніколи цього не робили. Якщо ми говоримо про регулятор – хтось має сказати: "Тут можна переходити дорогу, а тут не можна". Напевно, це вони. Принаймні, вони відкриті.

- Я мала можливість спостерігати, що було зі "112-м" каналом. Об'єктивності в цьому було дуже мало.

- А хіба були загрози існування "112"? Спроби перекупки, начебто, так.

- Так сталося історично, що канал сформувався, з обставин, як інформаційний. Він отримав високий рейтинг, чому б не переоформити ліцензію? І це рішення Нацради.

- Я не в темі, але зараз "112" мовить і робить це так, як він вважає за потрібне – суцільне інформаційне мовлення. Більше того, мені знайомі телеканали, які теж піднялися на хвилі стріму, але утриматися на цій хвилі не змогли, а "112" утримався на цій хвилі і успішно працює.

- У січні стартує новий проект "Громадське телебачення". Найголовніше – створення контенту. Але створювати контент дуже важко, тому що є величезний голод на особистості. Ти будеш брати участь у конкурсі – як ти собі уявляєш створення цього контенту?

- Талановиті люди є в Україні. Інша справа, що ми відпочатку були в нерівних умовах. Тобі тут можуть платити пристойно, а я там цього не міг робити, і це питання досі незрозуміле. Дайте мені спочатку інструмент. Я говорив: "коли-небудь гроші будуть, тільки заради ідеї", і тільки монстри українського телебачення погоджувалися і приходили працювати заради ідеї, як Ю. Макаров. Але мені соромно вже дивитися людям в очі.

Новини за темою: У МІП впевнені, що суспільне мовлення запрацює на початку 2017 року

- Припустимо, теоретично, у тебе є гроші. За статистикою, український телеглядач стрімко старіє. Хто через п'ять років буде це дивитися? Потрібно створювати нове мовлення.

- 95% людей в Україні дізнається новини з телевізора. Отже, у нас 12 років ще є. Контент міняти, безумовно, треба, але це паралельний процес. У мене є зір на 1-5 років. Це буде швидше мобільний підхід, кадр буде скорочуватися, але я не впевнений, що я можу таку концепцію озвучувати перед людьми, які будуть приймати рішення. Я маю на увазі Наглядову раду, яка є зрізом України. Чи розуміють вони, що таке мобільний контент, чи схвалюють вони його? Я не впевнений. Тим не менш план буде розроблений - рік-три-п'ять, а там подивимося.

- Сьогодні має успіх той контент, який стирає дистанцію між виробником і споживачем. Коли все максимально наближено до вулиці, до того, що відбувається за вікном.

- А тобі подобається такий підхід?

- Так. Ми повинні для людей давати те, що їм здається максимально актуальним і живим. Телебачення – це сервісний бізнес, а не університетська кафедра.

- Я не впевнений.

- Розумний баланс потрібен. Потрібно приймати форму, яка подобається твоєму споживачеві, і через цю форму нести ті ідеї, які б підтягували глядача вище.

- Це і буде стратегія Суспільного мовлення – форма, яка подобається глядачам, а зміст спробуємо...

Новини за темою: Кабмін затвердив статут суспільного мовлення

- Викликає довіру тільки те, що людині близько.

- Я звернув увагу на останні тенденції світових "крупняків". Якщо це відео в інтернеті – вони пишуть словами про те, про що вони говорять.

- У вас є статут. Хто буде давати гроші?

- Закону вже 2,5 роки. Ми вибили з нього рядок, коли було написано, що перші чотири роки - бюджетне забезпечення. Далі написано: "й інші ресурси". Поки ресурсів далі не передбачається. Рекламу забирають – з кожним роком реклама зменшується на 2%. Через чотири роки її не буде взагалі. Я не проти, щоб був єдиний канал в країні, на якому зовсім немає реклами. Це не бізнесовий підхід, але суспільний мовник - це не бізнес. Це – державні гроші.

- Тоді чим це відрізняється від державного телебачення?

- Раніше розпорядником був Держкомтелерадіо. Зараз ніхто їх не буде питати – є окремий рядок в бюджеті. Крім того, належати ми будемо, ймовірно, Міністерству економіки. Йому взагалі все одно, воно не ідеологізоване. Перевіряти нас буде не держава, не Кабмін, а Наглядова рада. Пізніше можна буде поговорити з людьми з приводу абонплати, але у мене є в цьому сумніви, що люди готові платити за контент. Чистий бізнес не може існувати. "Нью-Йорк Таймс", наприклад, почав вечірки з їжею влаштовувати.

- "Громадське" отримувало достатньо грошей від донорів. Чому на виході, через три роки, нічого? Як ти собі уявляєш команду, яка прийде і втілить твій проект?

-  Справа не в грошах. Потрібен такий продукт, який би завжди був затребуваний. Найбільша претензія у мене до них – там немає одного стрижня, який би точно сказав, що це телебачення або ось таке або ось це такий ресурс, для ось цих людей. "Громадське" дуже обережно і дуже акуратне, і виходить якось беззубо. Але вони сильно над цим працюють, і думаю, ще щось зміниться.

- Можливо, затребуваний продукт повинні створювати не активісти, а професіонали?

- Професіонали бувають холодними і байдужими. Порядний і чесний професіонал – це те, про що кожен з нас мріє. Але якщо професіонал – покидьок, я його не візьму.

- Наші медіаактивісти виробили такий агресивний тип поведінки. Вони отримують гранти та створюють якісь стандарти, і всі, хто не хоче жити за цими стандартами, проти них розв'язують цілі кампанії. Чи не здається тобі, що всі стандарти давно прописані в Кримінальному кодексі, в бізнес-логіці та статутах окремих компаній?

- У всьому світі це регулюється - і нікуди від цього не дінешся - професійними спільнотами.

- Хто регулює діяльність CNN з боку? Професійні діалоги – це одне, а інша справа - нав'язати свої погляди на медіа: що говорити, що не говорити.

- Гранти, донори – це дохла модель, тому що вона розбещує. Вона не дає думати, а як вижити самому. А моралі читають і люди з вулиці, які ніякого стосунку до медіа не мають. Це тому, що ми самі це не регулюємо. У мене ось є жахливі профспілки.

Це люди, які готові ніколи нічого не робити, але триматися за свої права. Права – так, а обов'язки – ні. Тому я, як директор, як управлінець, взяв би весь канал в рабство. Це була б ідеальна модель. Але я знаю, що за мною повинні спостерігати профспілки. Так і у нас в професії – я знаю, що за нами повинен хтось стежити.

- Я тобі бажаю успіху, тому що хороше суспільне телебачення країні потрібно.

У тебе є питання?

- В якому співвідношенні в тебе цинізм та ідеалізм?

- Цинізм мені допомагає підхоплюватися, а далі мені допомагає ідеалізм. Вони у мене в чудовому балансі.

Дуже дякую.